Розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту є первинним для вибору різних альтернативних варіантів вкладення засобів в реальні активи. Проте за наявності позитивних показників, розрахованих на стадії проектування, при реалізації інвестиційного проекту може виявитися, що на їх величину впливають невраховані чинники, у тому числі -фактор риска. Ризик - вірогідність настання в ході реалізації проекту якої-небудь несприятливої або сприятливої події, які проявляються із-за невизначеності. Під невизначеністю розуміють не-полноту або неточність інформації про умови реали-зации проекту, у тому числі витратах і результатах (до-ходах або збитках).

Настання події, вірогідність якої состав-ляет ризик, може спричинити негативний (про-игрыш, збиток, збиток), нульовий (збереження очікуваних результатів) і позитивний (виграш, вигода, при-быль) результат.

Найбільш суттєвими видаються наступні види інвестиційних ризиків :

· нестабільність економічного законодавства і поточної економічної ситуації, умов инвес-тирования і використання прибули;

· можливість введення обмежень на зовнішню торгівлю і постачання, закриття меж і т. п.;

· невизначеність політичної ситуації, можливість несприятливих соціально-політичних змін в країні або регіоні;

· коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів і т. п.;

· невизначеність природних кліматичних усло-вий, можливість стихійних лих;

· неповнота або неточність інформації про динами-ке техніко-економічних показників, параметрах нової техніки і технології, а також стані існуючих виробничих фондів;

· можливість аварій і відмов устаткування, про-изводственного браку;

· невизначеність цілей, інтересів і поведінки уча-стников проекту;

· неповнота або неточність інформації про їх фи-нансовом положення і ділову репутацію, грозя-щая можливістю неплатежів, банкрутств, зриву договірних зобов'язань.

Перераховані ризики можуть негативно позначитися на купівельній спроможності грошей, а значить, - на вло-жениях в інвестиційні проекти.

Ризик піддається прогнозуванню, що робить возмож-ной розробку заходів, що забезпечують його сни-жение. Ефективність подібних заходів багато в чому залежить від правильної оцінки ризиків, які впливають на резуль-тат реалізації інвестиційного проекту і виявлення тих з них, які здатні завдати найбільшого збитку. Розглянемо методи оцінки ризику, найширше використовувані у вітчизняній і зарубіжній практиці.

До методів якісної оцінки ризику вкладень відносяться аналіз доцільності витрат і метод аналогій.

Аналіз доцільності витрат, ориентирован-ный на виявлення потенційних зон ризику, базується на припущенні, що перевитрата засобів може бути викликана наступними чинниками:

· первинна недооцінка вартості проекту в цілому або його окремих фаз і складових;

· зміна меж проектування, обумовлена непередбаченими обставинами;

· відмінність продуктивності машин і механізмів від продуктивності, передбаченої проектом;

· збільшення вартості проекту в порівнянні з пер-воначальной вартістю внаслідок інфляції або зміни податкового законодавства.

Ці чинники можуть бути деталізовані. У кожному конкретному випадку нескладно скласти пе-речень можливого підвищення витрат по статтях для кожного варіанту проекту або його елементів.

Процес виділення засобів розбивається на стадії, які мають бути пов'язані з фазами реали-зации проекту. У міру розробки проекту поступає додаткова инфор-мация про витрати. Поетапне виділення засобів дозволяє інвесторові при перших ознаках того, що ризик вкладень росте, або припинити фінансування проекту, або ж почати по-иск заходів, що забезпечують зниження витрат.

Метод аналогій. При аналізі ризику нового проекту по будівництву промислового об'єкту полезны-ми можуть виявитися зведення про наслідки дії несприятливих чинників на інші так же рискован-ные проекти. У зв'язку з цим певний інтерес пред-ставляет досвід авторитетних західних страхових компа-ний, які публікують регулярні коментарі про тен-денциях, спостережуваних в найбільш важливих зонах ризику будівництва промислових об'єктів (приміром, про тенденції зміни попиту на конкретну продукцію, цін на сировину, паливо і землю, рейтингу надійності проектних, підрядних, інвестиційних і інших компаній).

У Росії страховий бізнес поки що робить перші кроки, тому збором і узагальненням згаданих сведе-ний вимушені займатися безпосередньо проектні організації, що створюють бази даних про ризиковані проекти шляхом вивчення літературних джерел, про-ведения дослідницьких робіт, опитування менеджерів проектів і т. д. Отримувані таким чином дані об-рабатываются для виявлення проблем реалізації закон-ченных проектів в цілях обліку потенційного ризику.

До методів кількісної оцінки ризику вкладень відносяться метод перевірки стійкості; аналіз чутливості; метод сценаріїв; метод коригування параметрів проекту і вживаних в розрахунку економічних нормативів.

Метод перевірки стійкості (розрахунок критичних точок). Міра стійкості проекту по відношенню до можливих умов реалізації може бути охарактеризована показниками граничного рівня обсягів виробництва, цін вироблюваної продукції і іншими параметрами проекту. Граничне значення параметра проекту - значення, при якому чистий прибуток учасника стає нульовим.

Одним з важливих показників є точка беззбитковості, що характеризує об'єм продажів, при якому виручка від реалізації продукції співпадає з витратами виробництва. При визначенні цього показника приймається, що витрати на виробництво продукції можуть бути розділені на постійні витрати і змінні витрати. Постійні витрати не змінюються при зміні обсягу виробництва - адміністративні витрати, орендна плата, комунальні платежі, витрати на збут і рекламу, обслуговування кредиту і інші накладні витрати. Змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва - сировина, комплектуючі, енергія на технологічні потреби, зарплата виробничих робітників.

Виручка від реалізації продукції :

(7.1)

Де В - виручка,

Ц - ціна одиниці продукції, крб.

Q - обсяг виробництва (продажів), ед.

Витрати на виробництво продукції :

(7.2)

Де І - витрати виробництва, крб.

УЗпер.- змінні витрати на одиницю продукції, крб.

Зпост. - постійні витрати, крб.

У точці беззбитковості витрачання виробництва дорівнюють виручці:

(7.4)

(7.5)

Для підтвердження працездатності проектованого виробництва необхідно, щоб значення точки беззбитковості було менше значень обсягів виробництва і продажів.

Аналіз чутливості - метод оцінки ризику, при якому досліджується вплив зміни початкових параметрів проекту на величину показників ефективності проекту. До чинників, що чинять найбільший вплив, відносяться:

· об'єм продажів продукції (у натуральних одиницях);

· ціна на продукцію, що реалізовується;

· величина прямих витрат (ціни на сировину і комплектуючі, зарплата робітників, енергія і так далі);

· величина умовно-постійних витрат на управління, виробництво, маркетинг, комерційні витрати (оренда, зарплата адміністрації, реклама, комунальні платежі і ін.);

· величина інвестиційних витрат;

· вартість позикового капіталу (% за кредит) і інші чинники.

Суть аналізу чутливості полягає в наступному: чим сильніше реагують показники ефективності проекту на зміни початкових параметрів, тим сильніше схильний проект соответ-ствующему риску.

Показник чутливості розраховується як відношення процентної зміни критерію - вибраного показника эффек-тивности інвестицій (відносно базисного проекту) - до изме-нению значення чинника на один відсоток.

Оцінка чутливості ИП пропонує наступний алгоритм:

1. За основу береться "базовий" варіант, де усі початкові показники планові, потім розраховуються відповідні ним показники ефективності проекту;

2. Відбираються чинники, що впливають на показники ефективності проекту;

3. Спочатку відбирають значущий чинник, а інші показники приймаються плановими і розраховуються показники ефективності проекту (чистий при-веденный дохід; внутрішню норму прибутку; дисконтований термін окупності; індекс рентабельності) з урахуванням відібраного показника і т. д. по кожному показнику.

4. Складається таблиця відхилень по впливу кожного чинника на показник ефективності проекту.

5. обчислюється відношення процентної зміни показника ефективності інвестицій (відносно базисного проекту) - до зміни значення чинника на один відсоток.

Метод сценаріїв (формалізований опис неопределенностей) грунтується на опрацюванні досвідченими експертами сценаріїв розвитку подій за проектом і відповідних ним значень динаміки випуску продукції, прибутків, витрат і т. д., а також розрахунку для кожного сценарію чистого дисконтиро-ванного доходу і інших показників эффек-тивности проекту.

Метод включає следую-щие етапи:

1. опис можливих сценаріїв реалізації проекту (наприклад, оптимістичний, писсемистический і найбільш вірогідний);

2. визначення вірогідності реалізації проекту за кожним сценарієм;

3. визначення показників економічної эффектив-ности проекту з урахуванням невизначеності умов його реалізації - показників очікуваної эффек-тивности.

Основним показником, використовуваним для порівняння різних сценаріїв розвитку інвестиційного проек-та і вибору найбільш сприятливого з них, є очікуваний інтегральний економічний ефект (Эож.), що розраховується по формулі математичного очікування, :

(7.6)

де Эi - інтегральний ефект за умови реалізації i -го сценарію реалізації проекту; Pi - вірогідність реа-лизации i -го сценарію.

Невизначеність умов реализа-ции проекту може враховуватися шляхом коригування параметрів проекту і вживаних в розрахунку економічних нормативів, заміни їх на очікувані значення величин. При реалізації будівельних проектів, наприклад, для цього удаються до наступного:

· терміни будівництва і виконання інших робіт уве-личивают на середнє значення можливих затримок;

· враховують середнє збільшення вартості строи-тельства, обумовлене помилками в проектній до-кументации, переглядом проектних рішень в ході будівництва і непередбаченими витратами;

· беруть до уваги запізнювання платежів, не-ритмичность постачань сировини і матеріалів, внепла-новые відмови устаткування, що допускаються персона-лом порушення технології, що сплачуються і полу-чаемые штрафи, і інші санкції за порушення до-говорных зобов'язань;

· збільшують норму дисконту і необхідну внутрен-нюю норму прибутковості;

· якщо проектом не передбачено страхування участ-ника від певного виду ризику, до складу його витрат включаються очікувані втрати відданого ризику.

Результати аналізу і оцінки ризиків дозволяють розробити заходи, спрямовані на зниження інвестиційних ризиків, а саме: розподіл ризиків між учасниками проекту; резервування засобів на покриття непредвиден-ных витрат; страхування ризиків; диверсифікація діяльності.

Кожен з перерахованих заходів націлений на зниження вірогідності несприятливих подій, їх збіги і, як наслідок, скорочення додаткових витрат, обус-ловленных впливом несприятливих чинників. Вибір того або іншого способу зниження ризику повинен базуватися на оцінці экономи-ческой ефективності заходів по наступному ал-горитму:

· визначення ризику, здатного зробити найбільший вплив на проект;

· розрахунок підвищених витрат з урахуванням вірогідності на-ступления несприятливої події;

· розробка переліку заходів, сприяючих зменшенню вірогідності і небезпеки ризикової події;

· визначення витрат на реалізацію запропонованих заходів;

· оцінка виділеного резерву на непередбачені рас-ходы з точки зору достатності для осуществ-ления запропонованих заходів по зниженню ризику;

· ухвалення рішення про виконання або відмову від протиризикових заходів;

· зіставлення вірогідності і наслідків ризикових подій з витратами на заходи по їх сниже-нию.

Розподіл ризику здійснюється в процесі со-ставления програми реалізації проекту і контрактних документів. При укладенні контракту можна виконати наступне:

· визначити можливості кожного учасника про-екта в частині запобігання ризиковим подіям і їх наслідкам;

· оцінити долю риска, яку бере на себе кожен учасник проекту;

· включити в контракт умову про прийнятний вознаг-раждении за ризик;

· добитися дотримання паритету в розподілі рис-ка і доходу між учасниками проекту. Чим більше доля риска, що лягає на учасника проекту, тим вище має бути винагорода.

Резервування засобів на покриття непередбачених витрат. Створення резервних фондів є одним з основ-ных способів компенсації непередбачених витрат, обумовлених можливим дорожчанням робіт і гарантією реалізації проекту в намечен-ные терміни.

Резервування засобів здійснюється таким чином:

· оцінюються можливі наслідки неблагопри-ятных подій і обумовлені ними витрати;

· резерви розподіляються по видах робіт і витрат або залежно від структури контрактних от-ношений;

· визначається порядок використання резерву на не-передбачені витрати при настанні ризикової події.

Якщо компенсація непередбачених витрат потребо-вала менше засобів, чим було виділено з резерву, ос-таток повертається до резервного фонду проекту.

Частина резерву повинна знаходитися у розпорядженні керівника проектом для оперативного вирішення завдань, що виникають в ході робіт. При цьому належить підтримувати позитивне сальдо припливу і відтоку грошових коштів на кожній стадії розрахунку.

Страхування ризику. У тих випадках, коли учасники проекту не можуть за рахунок власних засобів зменшити вірогідність наступ-ления ризикової події або компенсувати його наслідки, здійснюється страхування ризику, т. е. передача ризиків страхової компанії. Згідно існуючої класифікації видів страхової діяльності при страхуванні фінансових ризиків страховик зобов'язаний повністю або частково компенсувати втрату прибутків (упущену вигоду) особі, на користь якої укладений договір страхування на випадок, :

· зупинки виробництва або скорочення обсягу виробництва в результаті обумовлених подій;

· непередбачених витрат;

· невиконання (неналежного виконання) дого-ворных зобов'язань контрагентом застрахованно-го особи, що є кредитором по угоді;

· інших подій.

Законодавством РФ передбачена також обязан-ность сторони, на якій лежить ризик випадкового по-вреждения об'єкту будівництва або виробництва, ма-териала, устаткування і іншого майна, застрахо-вать відповідні риски.

Диверсифікація діяльності підприємства є одним з найбільш важливих способів зниження інвестиційного ризику, тобто напрями діяльності підприємства мають бути розподілені на виробництво таких товарів і послуг, які безпосередньо не пов'язані між собою і зниження попиту на один вид товарів не спричинить зниження попиту на іншу продукцію підприємства.