Основним питанням, на яке треба знайти відповідь потенційному інвесторові, - це питання: чи виправдовують майбутні вигоди сьогоднішні витрати? У зв'язку з цим, розрізняють два основні підходи до вирішення проблеми оцінки ефективності инвестиций:1) прості методи оцінки ефективності інвестицій;

2) методи дисконтування.

Серед простих методів оцінки інвестицій найбільш поширеними є метод розрахунку терміну окупності інвестицій (Т) і метод розрахунку коефіцієнта економічної ефективності інвестицій (Е).

Термін окупності інвестицій - це термін, впродовж якого, інвестор повністю поверне первинні інвестиції.

При цьому виділяють два підходи до визначення терміну окупності інвестицій :

- при рівномірному вступі прибутків і рівномірному розподілі їх по роках експлуатаційної фази, використовують формулу (1)

 

, (1)

 

де Т - термін окупності інвестицій, років;

І - загальна сума первинних інвестицій, р.;

А - річний дохід, р.

Наприклад, інвестиції склали 750 тис. крб. Річний дохід складає 250 тис. р., тоді термін окупності інвестицій - 750 / 250 = 3 року. Якщо результат виходить дробовим, то його або округлюють, або для точності розрахунку в якості одного періоду приймають квартал або місяць.

- - при нерівномірному вступі прибутків або нерівномірному розподілі їх по роках експлуатаційної фази, використовують кумулятивну величину (наростаючий підсумок).

При цьому елементи грошового потоку інвестиційного проекту оцінюються наростаючим підсумком для кожного періоду (роки) і період, в якому відбувається зміна знаку з (-) на (+) є терміном окупності інвестицій. Наприклад, згідно з інвестиційним проектом є наступний грошовий потік і розрахована кумулятивна величина :

Період, Грошовий потік, Грошовий потік наростаючим

рік тис. р. підсумком, тис. р.

0 - 300 -300

1 100 -200

2 150 -50

3 150 100

4 100 200

 

Рік переходу знаку з (-) на (+) третій, значить, інвестиції окупляться на третьому році. Для точнішого розрахунку необхідно:

1) знайти кумулятивну суму грошових надходжень за ціле число періодів, при якому така суму виявляється найбільш близькою до величини інвестицій, але менше її. (У прикладі - це 2 рік);

2) визначити, яка частина суми інвестицій залишилася ще непокритою грошовими надходженнями (у прикладі - 50 тис. р.);

3) поділити цей непокритий залишок суми інвестицій на величину грошових надходжень в наступному періоді, щоб визначити, яку частину залишок складає від цієї величини. Отриманий результат характеризуватиме ту долю періоду (місяців), яка в сумі з попередніми утворює загальну величину періоду окупності. (50/150=1/3, тобто 12/3=4 місяці; загальний термін окупності 2 року і 4 місяці).

Якщо розрахований термін окупності інвестицій менше терміну життя інвестиційного проекту, то проект вважається прибутковим, якщо навпаки, то збитковим. Тобто організація поверне вкладені грошові кошти в певний момент часу, після якого вона почне отримувати прибутки, тому, чим раніше окупляться інвестиції по відношенню до терміну життя інвестиційного проект, тим більше прибутків повинен отримати інвестор.

Користуючись показником періоду окупності, потрібно завжди пам'ятати, що він добре працює тільки при справедливості наступних допущень :

1) що усі зіставляються з його допомогою ІП мають однаковий термін життя;

2) усі проекти припускають разове вкладення первинних інвестицій;

3) після завершення вкладення засобів інвестор починає отримувати приблизно однакові впродовж року грошові надходження упродовж усього періоду життя проекту.

Широке використання показника періоду окупності як один з основних критеріїв оцінки інвестицій обумовлено: простотою розрахунку, ясністю для розуміння, можливістю оцінки міри ризикованої проекту. Чим більший термін потрібний хоч би для повернення інвестованих сум, тим більше шансів на несприятливий розвиток ситуації. Чим коротше термін окупності інвестицій, тим більше грошові потоки в перші роки реалізації ІП, а значить і кращі умови для підтримки ліквідності фірми.

В той же час метод має серйозні недоліки, оскільки не враховує:

1) відмінність цінності грошей в часі;

2) існування грошових надходжень і після закінчення терміну окупності (по цьому параметру проекту можуть розрізнятися дуже істотно).

Перший з вказаних вище недоліків можна здолати. Для цього треба вести розрахунок на основі дисконтованих сум грошових надходжень.

 

Метод розрахунку коефіцієнта економічної ефективності інвестицій (Е) - дозволяє оцінити прибутковість або прибутковість проекту. Цей метод також відноситься до простих методів, оскільки не враховує впливу тимчасової цінності грошей і відповідно не будується на дисконтованій оцінці грошового потоку.

Коефіцієнт розраховується по наступній формулі (2)

, (2)

де Е - коефіцієнт економічної ефективності інвестицій;

- - середньорічний прибуток інвестиційного проекту, р.;

- - середньорічний об'єм інвестицій, р.

Розрахунок середньорічного прибутку здійснюють на основі середньоарифметичної величини (3)

, (3)

де - прибуток, отриманий в i -му році;

i - рік отримання прибули;

n - кількість років, впродовж яких організація отримує прибуток за інвестиційним проектом.

Середня сума інвестицій розраховується по наступній формулі (4)

, (4)

де І - загальна сума інвестицій за проектом;

 

Л - ліквідаційна вартість майна після закінчення терміну життя проекту. (При визначенні, необхідно враховувати фінансовий результат, тобто якщо в результаті реалізації виходить прибуток необхідно відняти податок на прибуток).

 

Отримані результати порівнюють з рентабельністю власного капіталу (РСК), що розраховується по наступній формулі (5)

, (5)

де Пр - прибуток за період часу;

СК - величина власного капіталу.

Якщо коефіцієнт економічної ефективності інвестицій (Е) більше або дорівнює рентабельності власного капіталу (РСК), то проект приймають до виконання. Якщо навпаки Е<РСК, то проект вважається не вигідним.

Приклад: організація планує закупити нову лінію вартістю 1 млрд. крб., що має розрахунковий термін експлуатації 10 років. За період експлуатації об'єкт буде повністю амортизований, продаж за залишковою вартістю не планується. Цей захід повинен забезпечити економію витрат і як наслідок додатковий щорічний прибуток у розмірі 200 млн. крб. При ставці оподаткування на рівні 40%, величина доходу складе:

200*0,6=120 млн. крб. ;

Е = 120 / ( (1000-0)/2 ) = 0,24.

Достоїнства показника :

1) простота розрахунку (за умов: а) інвестиція реалізується як перпетуитет з рівними сумами щорічних грошових надходжень; б) накопичена амортизація виявляється достатньої для фінансування заміни вибуваючого устаткування без додаткових вкладень; в) упродовж терміну реалізації інвестиції не відбувається змін у складі оборотного капіталу);

2) цей показник орієнтований на ті варіанти інвестування, які безпосередньо пов'язані з рівнем доходу, що цікавить акціонерів в першу чергу.

Недоліки:

1) не враховує разноценности грошових коштів в часі, оскільки засоби, що поступають, скажімо, на 9-й рік після вкладення засобів, оцінюються по тому ж рівню рентабельності, що і вступи в перший рік;

2) метод не враховує відмінності в тривалості генерування доходу. Наприклад, якщо інвестиції забезпечують отримання однієї і тієї ж величини доходу в течії 20, а не, скажімо, 5 років, то це не вплине на результати розрахунків проведених за допомогою даного показника;

3) показник орієнтований на перевагу проектів, що відповідають вимогам акціонерів і інших сторонніх осіб, а не власників фірми.