Інвестор при вкладенні капіталу повинен знати, наскільки він ризикує і яку вигоду він отримає з цього ризику. Будь-яка нова ідея зазнає декілька фаз, а саме:

· зародження самої ідеї;

· економічне і наукове обгрунтування ідеї;

· інженерне і технологічне опрацювання ідеї;

· впровадження у виробництво;

· виробництво і реалізація нової продукції;

· зрілість продукту;

· моральне і фізичне застарівання продукту.

Для успішної реалізації на практиці підприємницької ідеї потрібний документ, в якому будуть відбиті усі стадії здійснення, а також оцінка ефективності цього заходу. Таким документом є інвестиційний проект.

Поняття "Інвестиційний проект" у вітчизняній літературі вживається в двох сенсах:

· як діяльність, захід, що припускає здійснення комплексу яких-небудь дій, що забезпечують досягнення певної мети (отримання певних результатів);

· як система, що включає організаційні, правові і фінансові документи, що необхідні для здійснення яких-небудь дій або описують такі дії.

У ФЗ "Про ин-вестиционной діяльність в Російській Федерації, здійснюваній у формі капітальних вкладень", визначено: инвести-ционный проект - обгрунтування економічної доцільності, об'єму і термінів здійснення капітальних вкладень, у тому числі необхідна проектно-сметная документація, розроблена відповідно до законодавства Російської Федерації і затверджених в установленому порядку стандартів (нормами і правилами), а також опис практичних дій із здійснення інвестицій (бізнес-план).

Залежно від мети інвестування можна виділити наступні види інвестиційних проектів, спрямованих, :

· на збільшення обсягу випуску продукції;

· на розширення (оновлення) асортименту продукції;

· на підвищення якості продукції;

· на зниження собівартості продукції;

· на рішення соціальних, екологічних і інших проблем.

Класифікація інвестиційних проектів за іншими класифікаційними ознаками представлена в таблиці 2.1.

 

 

 

Таблиця 2.1

Класифікація інвестиційних проектів

Інвестиційні проекти
Склад, структура	Тип (сфера діяльності)	Масштаб проекту	Длитель-ность проекту	Залежність проекту	Вид (предмет-ная область)
Монопроект	Технічний	Локальний	Коротко-термінові	Незави-симые	Производ-ственные
Мульти-проект	Комерційний	Крупно-масштабний	Середньо-термінові	Альтерна-тивные	Иннова-ционные
Мегапроект	Организа-циионный	Народно-господарський	Довго-термінові	Взаимодо-полняющие	Научно-иссле-довательские
	Соціальний	Глобальний			Учебно-обра-зовательный
	Екологічний

Залежно від складу і структури розрізняють:

Монопроекти - окремі проекти різного типу, виду і масштабу (від робочого місця до цілого підприємства).

Мультипроекты - комплексні проекти, що складаються з окремих монопроектів.

Мегапроекти - цільові інвестиційні програми з розвитку регіонів, галузей і інших утворень, що містять безліч взаємозв'язаних кінцевим продуктом проектів

По масштабу (кількості учасників і мірі впливу на окру-жающий світ) інвестиційні проекти можуть бути:

Глобальні - проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію на Землі.

Народногосподарські - проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в країні, і при їх оцінці можна обмежитися обліком тільки цього впливу.

Великомасштабні - проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в окремих регіонах або галузях країни, і при їх оцінці можна не враховувати вплив цих проектів на ситуацію в інших регіонах або галузях.

Локальні - проекти, реалізація яких не чинить істотного впливу на економічну, соціальну і екологічну ситуацію в регіоні і не змінює рівень і структуру цін на товарних ринках.

По основних сферах діяльності інвестиційні проекти розділяються:

Соціальні - проекти, орієнтовані на рішення проблем безробіття в регіоні, адаптації колишніх військовослужбовців і тому подібне

Комерційні - проекти, головна мета яких полягає в отриманні прибутку.

Організаційні - проекти, спрямовані на вдосконалення організаційної структури.

Технічні - проекти, спрямовані на рішення технічних завдань.

Екологічні - проекти, основна мета яких полягає в поліпшенні місця існування.

По тривалості інвестиційні проекти розділяються на короткострокові (до 3 років), середньострокові (від 3 до 5 років), довгострокові (понад 5 років) проекти.

По мірі взаємного впливу інвестиційні проекти класифікують на незалежні, альтернативні і взаємодоповнюючі. Два інвестиційні проекти називаються незалежними, якщо рішення про інвестування одного з них не впливає на рішення про фінансування іншого. Для цього повинні виконуватися дві умови:

- - мають бути можливості (технічні, технологічні) осущест-вить один проект незалежно від того, буде або не буде прийнятий інший проект;

- - на грошові потоки, очікувані від одного проекту, не повинні впливати прийняття або відмова від іншого проекту.

Іноді фірма через відсутність засобів не може одночасно осуще-ствить два проекти. У такій ситуації прийняття одного проекту спричинить відхилення другого. Проте називати проекти залежними тільки на тій основі, що у інвестора бракує засобів для їх спільною реали-зации, було б неправильним.

Якщо ж рішення здійснити один проект чинить дію на інший проект, тобто грошові потоки за одним проектом міняються в зависимо-сти від того, прийнятий або відхилений інший проект, то проекти вважаються зависи-мыми. Таки проекти можна підрозділити на наступні види:

- - альтернативні (взаємовиключні), коли два або більше аналізованих проектів не можуть бути реалізовані одночасно, і прийняття одного з них автоматично означає, що проекти, що залишилися, не можуть бути реалізовані. Наприклад, на виділеній ділянці землі може бути вы-строен або цех, або їдальня, або стоянка для автомобілів - прийняття одного з цих проектів автоматично робить неможливим здійснення інших;

- - взаємодоповнюючі, коли реалізація декількох проектів може відбуватися лише спільно. При цьому взаємодоповнюючі проекти мож-но підрозділити на компліментарні (коли прийняття одного інвестиційного проекту призводить до зростання прибутків по інших проектах) і проекти, пов'язані між собою стосунками заміщення (ко-гда прийняття нового проекту призводить до деякого зниження дохо-дов по одному або декількох діючих проектах).

Залежно від предметної області розрізняють производствен-ные, науково-дослідні, учбово-освітні і інноваційні проекти (спрямовані на розробку і створення нових ефективних матеріалів, апаратів, устаткування машин, технологій або технологічних процесів).

Будь-який інвестиційний проект проходить через певні стадії у своєму розвитку, тобто можна говорити про життєвий цикл проекту (рис.2.1.). Життєвий цикл інвестиційного проекту включає наступні фази: передінвестиційну (1); інвестиційну (2); експлуатаційну (3), ліквідаційну (4).

Кожна фаза вимагає певних фінансових ресурсів. Такий підхід дозволяє виявити структуру і періоди потреби в інвестиціях. За середньостатистичними даними структура витрат складає на передінвестиційні дослідження - 3%, планування і проектування - 25%, будівництво і введення об'єкту в експлуатацію - 60% і на завершуючу фазу - 12%.

Передінвестиційна фаза включає сле-дующие заходи) :

· пошук бізнес-ідеї проекту;

· формулювання первинного задуму проекту і його перевірка;

· складання завдання на розробку проекту;

· вибір проектної організації і ув'язнення з нею договори;

· розробка техніко-економічного обгрунтування (ТЭО);

· розробку і затвердження проектно-сметной документації (ПСД);

На початку розробки будь-якого інвестиційного проекту проводиться пошук бізнес-ідеї проекту. Ідея проекту може бути обумовлена потребою країни або окремого регіону в певних товарах, наявністю тимчасово вільних засобів, бажанням реалізувати підприємницькі здібності і так далі. Бізнес-ідея проекту також може бути результатом фундаментальних або прикладних досліджень, що проводяться, дослідно-конструкторських робіт із створення принципово нової продукції, технології. Як правило, розглядається декілька варіантів бізнес-ідей, і відхиляються варіанти, що припускають високу вартість, надмірний ризик, відсутність надійних джерел фінансування.

Після вибору бізнес-ідеї проекту формулюється первинний задум проекту, який відбивається в Декларації про наміри. Цей документ містить відомості про технічні і технологічні характеристики інвестиційного проекту, про інвестора, передбачуване місце розташування об'єкту, потребу в різних ресурсах (трудових, сировинних, водних, земельних, енергетичних), джерела фінансування, вплив об'єкту на довкілля, збуті готової продукції.

Після того, як сформульований задум проекту, проводять передінвестиційні дослідження, метою яких яв-ляется оцінка доцільності інвестування. Передінвестиційні дослідження включають:

· проведення маркетингового исследова-ния. Маркетинг - система управління виробничою і збутовою діяльністю підприємств і фірм, заснована на комплексному аналізі ринку. Мета маркетингу - стимулювання збуту і підвищення економічної ефективності. Маркетинг включає вивчення і прогнозування попиту, цін, організацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НИОКР) із створення нових видів продукції, рекламу, координацію внутріфірмового планування, фінансування та ін.

· визначення виробничої програми (об'єму і номенклатури продукції);

· визначення об'єму і структури ресурсів, які будуть використані для організації виробництва;

· наявність організаційних, технічних і технологічних можливостей для реалізації проекту;

· кадрове забезпечення (наявність фахівців з проектування, будівництва, організації виробництва, збуту продукції, а також виробничого, управлінського персоналу);

· фінансове забезпечення реалізації проекту, тобто оцінка необхідної суми інвестицій, можливих виробничих витрат, способи отримання інвестиційних ресурсів і забезпечення прибутковості їх використання

Результатом передінвестиційних досліджень є техніко-економічне обгрунтування (ТЭО). ТЭО - основний передпроектний документ, який відповідає на питання "бути або не бути" проекту. Обгрунтування інвестицій розробляється, як правило, замовником із залученням при необхідності, на договірній основі науково-дослідних і проектних (пректно-строительных) організацій і інших юридичних або фізичних осіб, що є фахівцями з основних проблем, що зачіпають в проекті, : фахівці з промислової економіки; фахівці з аналізу ринку; технологи, що займаються питаннями соответству-ющей галузі промисловості; інженери-механіки, фахівці з устаткування; інженери-будівельники; експерти по управлінню промисловістю і ана-лизу господарської діяльності, юристи, експерти із спеціальних питань та ін.

Техніко-економічне обгрунтування складається з наступних розділів:

1) Початкові дані і положення - посилання на постанови, рішення і інші доку-менты, розробки ТЭО, що є основою; дані про технічний стан підприємства, що реконструюється, розширюваного, оцінка його діяльності, техніко-економічні по-казатели роботи за останні три роки, передуючі разра-ботке ТЭО;

2) Потужність (обсяг виробництва продукції), номенклатура продукції; основні технічні дані і економічні показники продукції порівняно з даними і по-казателями аналогічних видів продукції передових отечест-венных і зарубіжних підприємств :

3) Забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, полуфаб-рикатами, енергією, паливом, водою і трудовими ресурсами; детальне обгрунтування джерел забезпечення підприємства усіма чинниками виробництва;

4) Склад підприємства, організація виробництва і управління; обгрунтування вибору технології виробництва і основного технологічного устаткування; у разі потреби - застосування імпортного устаткування;

5) Вибір району, пункту, майданчики (траси) для будівництва і їх характеристика; обгрунтування вибору;

6) Основних будівельних рішень, організація будівництва :

· об'ємно-планувальні і конструктив-ные рішення і їх основні параметри по найбільш круп-ным і складним будівлям і спорудам, площі корпу-сов, будівель, споруд;

· пропозиції по будівництву підприємств чергами для прискорення введення в дію виробничих потужностей і основних фондів і отримання від них економічною от-дачи або обгрунтування недоцільності виділення черг будівництва;

· ситуаційний план з вказівкою розміщення майданчиків про-мышленного і житлово-цивільного будівництва, позамайданчикових споруд (водозабірні і очисні споруди, траси ліній електропостачання, газопостачання, водоснаб-жения, під'їзних залізних і автомобільних доріг);

· схема генерального плану підприємства, предусматриваю-щая розміщення на промисловому майданчику найбільш великих будівель і споруд, зон розміщення об'єктів підсобного і обслуговуючого призначення, энергетиче-ского господарства, транспорту і зв'язку, резервні площі для можливого розширення підприємства;

· терміни здійснення строи-тельства виходячи з норм його тривалості;

· об'єми основних будівельно-монтажних робіт і потреб-ность в найважливіших будівельних матеріалах і техніці;

· можливість використання потужностей будівельно-монтажних організацій, підприємств будівельної индуст-рии і будівельних матеріалів, розташованих в районі будівництва підприємства, а також пропозиції по їх нарощуванню або створенню нових виробничих потужностей будівельної бази;

7) Охорона довкілля :

· характеристика і об'єм стічних вод і шкідливих викидів;

· заходи по попередженню забруднення атмосфери, гідросфери і літосфери;

· розміри санітарно-захисної зони;

8) Розрахункова вартість будівництва;

9) Основних техніко-економічних показників:

· економічна ефективність капітальних вкладень;

· розрахункова собівартість основних видів продукції;

· рівень продуктивності праці і так далі

Ці показники сравнивают-ся з показниками діючих передових вітчизняних і за-рубежных підприємств відповідної галузі промисловості.

10) На закінчення приводяться:

· дані для складання завдання на проектування пред-приятия

· перелік науково-дослідних, конструкторських і дослідницьких робіт, які необхідно виконати для проектування і будівництва підприємства, изготовле-ния устаткування;

11) Застосувань: схема ситуаційного плану, схема генерального плану, габаритні схеми по найбільш великим і складним зда-ниям і спорудам, звідний розрахунок вартості будівництва, зведення витрат (у відповідних випадках).

Усі інвестиційні проекти незалежно від джерел фінансування і форм власності об'єктів капітальних вкладень до їх твердження підлягають експертизі відповідно до законодавства Російської Федерації.

Експертиза інвестиційних проектів проводиться в цілях:

· запобігання створенню об'єктів, використання яких порушує права фізичних і юридичних осіб і інтереси держави;

· запобігання створенню об'єктів, що не відповідають вимогам (містобудівним, санітарним, екологічним, соціальним)

· для оцінки ефективності здійснюваних капітальних вкладень.

Інвестиційні проекти, що фінансуються за рахунок засобів федерального бюджету, засобів бюджетів суб'єктів Російської Федерації, а також інвестиційні проекти, що мають важливе народно-господарське значення, незалежно від джерел фінансування і форм власності об'єктів капітальних вкладень підлягають державній експертизі, здійснюваній уповноваженими на те органами державної влади. Порядок проведення державної експертизи інвестиційних проектів визначається Урядом Російської Федерації.

Інвестиційна фаза реалізації проекту складається з наступних заходів:

· відведення землі і отримання дозволу на будівництво;

· проведення тендерів на будівництво і укладення підрядного договору.

· будівництво об'єктів, що входять в проект;

· монтажу устаткування і пуско-налагоджувальні роботи;

· ув'язнення контрактів на постачання сировини, комплектуючих,

· набір робітників і службовців;

· виробництва дослідних зразків;

· формування портфеля замовлень.

Експлуатаційна фаза проекту суще-ственно впливає на ефективність засобів, вкладених в проект. Чим продолжительнее експлуатаційна фаза, тим більше буде сукупний дохід. Впродовж цієї фази здійснюється:

· введення об'єкту в експлуатацію;

· виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг);

· поточний моніторинг економічних показників проекту;

· вне-дрение інноваційних технологій або удосконалення старих.

Ліквідаційна фаза проекту пов'язана з етапом закінчення інвестиційного проекту, коли він виконав поставлені цілі або вичерпав закладені в нім можливості. Умови припинення проекту мають бути визначені в проектних матеріалах. Такі умови можуть бути двох типів: "нормальні" і "катастрофічні".

Під "нормальними" умовами припинення проекту розуміють:

· вичерпання сировинних запасів і інших ресурсів, розробка яких була метою проекту (проекти в добувних галузях);

· припинення попиту на вироблювану продукцію (у зв'язку з її моральним застаріванням або втратою конкурентоспроможності) або виникнення заборони на виробництво подібної продукції (підприємства по виробництву фреоносодержащих речовин);

· знос основної (визначальною) частини виробничих фондів, що робить невигідним їх ремонт, модернізацію або реконструкцію;

· передбачена проектом реалізація на сторону майна, створеного в ході проекту (продаж житлового удома після закінчення будівництва).

"Катастрофічними" умовами припинення проекту можуть бути:

· стихійні лиха, аварії, відмови устаткування;

· істотні зміни економічної політики або законодавства;

· негативні зміни ринкової кон'юнктури (різке зниження цін на продукцію, пов'язане з появою ефективніших способів її виробництва);

· вихід фінансових показників за допустимі межі, що свідчить про фінансову неспроможність проекту;

· виникнення неприпустимих соціальних наслідків проекту.

На цій стадії передбачається ліквідація виробництва : демонтаж устаткування і його утилізація, реалізація невикористаних активів, завершення проекту з розрахунком фінансового результату.